Хто я

Я - вчитель... Два простих і водночас чарівних слова, які змушують зазирнути у власне серце, в свої думки, подумати про себе. Чи вистачить мені сили йти в ногу з часом, бути цікавою, різною, новою?

Коли бачу  усміхнені оченята моїх вихованців, їх захоплення, здивування, цікавість, розумію, що подолаю будь-які труднощі.

Завдання вчителя вбачаю в тому, щоб допомогти дитині ввійти в недосконалий світ не як гостю, який потребує пояснення екскурсовода і постійного супроводу, а як повноправному жителю – діячу планети Земля.

      Навчаю дітей бути толерантними, уміти поважати думки інших людей.

      Працю вчителя оцінити дуже важко: результатів не видно одразу, вони можуть з’явитися через багато років. Він працює з дитячими душами і тому не має права допускати помилок.

Дотримуючись духовно-моральних цінностей, які дали  мені батьки, намагаюся показувати власний приклад вихованої та культурної людини для моїх маленьких дослідників та спостережливих чомучок.

Мені хочеться бути Вчителем з посмішкою, таким Учителем, який допомагає прийняти світ і реалізувати себе в цьому світі. Вважаю свою роботу виконаною зразково за умови набуття учнями не тільки  знань, а формування в них високих людських якостей. Не зупиняючись на досягнутому, прагну залишатися ініціативною, творчою, відкритою людиною, Вчителем за покликанням серця.  

Я – найщасливіша жінка. Я – дружина, мама, бабуся. У мене  прекрасні син та донька, найкращі у світі онуки. Разом ми святкуємо веселі й сумні дні, бо «… якщо із буднів не зробити свят, то і найвищі обрії злиняють».